ЧЕРВОНОГРАДСЬКА РАЙОННА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯофіційний сайт
Село Фусів Сокальської міської ради Червоноградського району Львівської області – Церква Св.Івана Богослова (дерев’яна, національного значення, охоронний номер 497/1).
Село Фусів Червоноградського району розташоване за 28 км на південний схід від міста Сокаля.
Місцева святиня - дерев’яний храм Св.Івана Богослова знаходиться у північній частині с.Фусів і є домінуючою спорудою цієї території. Збудовано храм у 1782 році коштом Ігнатія Цетнера і добровільних пожертв парафіян. Сьогодні - пам'ятка архітектури національного значення.
Церква – невелика тризрубна, одноверха будівля, підвалини якої опираються на цегляний підмурівок. До маленького вівтаря з півночі та півдня прибудовані ризниці, бабинець виглядає дивно короткий і від заходу має великий рівноширокий присінок у який ведуть два входи – від заходу та півдня. Святиня оточена піддашям, яке навколо присінку і біля бабинця переходить в широке опасання і оперізує весь периметр церкви. Опирається піддашшя на виступи вінців зрубу. Більший виступ піддашшя навколо присінку і бабинця опертий на колони. Над дверима входу до церкви з опасання постають двосхилі дашки, а також над приходом і бабинцем зведені двоскатні дашки. Стіни церкви дерев’яні. Увагу привертають дуже маленькі віконечка у стінах бабинця та вівтаря. Наву традиційно завершує восьмерник (сліпий), накритий наметовим дахом з ліхтарем і маківкою.
У храмі Св.Івана Богослова добре збережений старовинний внутрішній вистрій. Іконостас – п’ятиярусний, дерев’яний, різьблений, вкритий позолотою. Царські двері – різьблені, покриті позолотою з чотирма намальованими клеймами образами євангелистів. Дияконські двері - дерев’яні, різьблені з Образами Св.Архистратига Михаїла. Бокові престоли: правий – з Образом Св. Ів.Богослова, лівий – з Образом Св.Миколая.
При вході в храм знаходиться старовинний Образ Св. Івана Богослова, який є в церкві від початку її створення. Старовинний Образ Св.Іов Почаївський, куплений у 1928р., Ікона Почаївської Богородиці (теж куплена у Почаєві у 1928р.), Ікона Св.Миколая Чудотворця, Образ Св.Ів.Богослова, Місійний Образ Св.Іллі, Образ Ісуса. У церкві є Плащаниця 1880 року.
Поряд з церквою на південно-західній частині церковного подвір’я знаходиться дерев’яна двоярусна дзвіниця збудована наприкінці ХУІІІ ст., яка є зразком дерев’яної сакральної архітектури цього періоду і має історичну, архітектурну та естетичну цінність (пам’ятка національного значення, охоронний номер 497/2).
Дзвіниця – двоярусна, накрита чотирибічним наметом з переходом у восьмибічний, увінчаний маленьким ліхтарем з маківкою.
Під час Першої світової війни церква з дзвіницею не була зруйнована. В часи німецької окупації храм Святого Івана Богослова залишився недоторканим. У 1959 році богослужіння в церкві заборонили, а храм на багато років закрили. Храм відкрився у 1988 році. Перше богослужіння після відкриття, провели на свято Івана Богослова. Його провів отець Павло Осус. 1989-1990 рр. було здійснено реставрацію храму, розписано інтер’єр майстрами зі Львова. Відповідно до прийнятих заходів Програм по збереженню об’єктів культурної спадщини району з 2015 року проводились роботи із реставрації пам’ятки за кошти державного та районного бюджетів.
В даний час настоятелем храму в с.Княже є отець Павло Черняк.
Історія села має дуже давні корені. За переказами село з давніх- давен називається Фусів. Документів повʼязаних з виникненням населеного пункту немає. Село розташоване на гористій місцевості великоподільської височини на лівому березі річки Спасівки, яка впадає в Західний Буг.
Село було частиною Волині, за часів Російської імперії це була Волинська губернія, за міжвоєнної Польщі — Волинське воєводство.
На території с. Фусів був маєток поміщика Моклінського Івана Людвиговича. Йому належало 250 гектарів землі з сотнями корів, коней, безліччю дрібної птиці. Тяжким злиденним було життя селян, які змушені були працювати на пана і на своїй ділянці землі. Перекази говорять тільки проте, що населення села з великою радістю зустріло реформу про скасування кріпосного права.
Ще одна сторінка трагедії українського народу, що її принесла на Україну Друга світова війна і німецька окупація, - це примусове вивезення українців на роботи до Німеччини. Але люди не хотіли їхати до Німеччини. Тоді німці почали організовувати облави. Людей ловили на вулиці, на роботі, в церквах, у школах, народних домах «Просвіта», де скупчувалися люди і ешалонами, під озброєною охороною, відправляли до Німеччини.
У квітні 1944р., на Великдень, під час облави у с.Фусів німці забрали з церкви жительку Фусова Пастернак (Коханьчук) Васелину, Тарнавську Васелину і ще кілька десятків людей з села і інших сіл. Спійманих у церкві селян під конвоєм пішки гнали до с.Стоянова, а потім повезли товарними вагонами до Німеччини. У с.Фусів було спалено 105 господарств, вбито 11 жителів, забрано на примусові роботи у «фатерлянд» 173 особи. Молоді люди, щоб не попасти на примусові роботи до Німеччини, масово вступали у лави УПА.
У с.Фусів багато громадян, які віддали своє життя в боротьбі за незалежну Україну і велику ціну заплатили за право прийдешнім поколінням жити у вільній незалежній Українській державі. Пам’ять про безвинно убієнних жителів села залишиться на століття.
Основні джерела, відомості про об’єкт, події: Облікова документація на пам’ятку архітектури ох. №497/1 від 2011 року;, Облікова документація на пам’ятку архітектури ох. №497/2 від 2011 року; Газета Сокальщина. 26 квітня 1997р. с.2, Сокальщина. Книга пам’яті України., Б.Нечай; та інші матеріали з Вікіпедії та засобів масової інформації.
Останні пости
